Сценарій до Дня Святого Валентина

(Святково прикрашена зала. Лунає музика. На сцені зʾявляються діти з валентинками в руках і читають вірші.)

1.Лютий ще. Холодна днина.
У снігу стоїть сосна.
Нині свято Валентина,
І у серденьку — весна.

2.Хоч і лютий ще лютує,
Дме хурделиця весь час.
Та весну серденько чує,
Бо вона прийде до нас.

3.І сміятись буде з нами,
І радітиме без меж.
З сонячними промінцями
І з теплом чарівним теж.

4.Принесе усім багато
Світла, радості й пісень.
А сьогодні в школі свято —
Гарний і веселий день.

5.День цей швидко пролітає.
Настрій гарний, всюди сміх.
Ось і дзвоник вже лунає,
Що додому кличе всіх.

6.Але ми не поспішаєм,
Бо на свято всі ідем.
Наших друзів привітаєм,
Валентиночки візьмем.

7.Друзів маємо багато —
Валентинки ці для них.
І в чудове, гарне свято —
Привітаємо усіх!

 (Звучить пісня «Знають всі, коли є друг…»)

1В. Доброго дня, шановні !

2В. Ми раді вас вітати в стінах нашої школи!

1В. Сьогодні чудове свято – день Святого Валентина.

2В. Це чарівне  і навіть трошки таємниче свято ми називаємо святом Дружби та Кохання.

1В. То ж прийміть в дарунок найщиріші вітання та музичний номер від учнів  3 та 4 класів.

(Звучить пісня «Дружба –это не работа»)

(На сцену виходить дитина і читає вірша)
Дівчинка маленька
І хлопчик чепурненький
Посварилися в дворі,
Щось не поділили в грі:
Ти дурна!  Ти дурень сам!
Я тобі ось зараз дам!
Так кричали діти,
Що здійнявся вітер,
Сонечко злякалось
В хмарку заховалось.
І пожовкла вся трава,
Бо отруйні  ті слова.
Геть побігло літо
На малят сердите.
Листя враз поопадало.
Випав сніг. Зима настала.
Є слова жахливі,
Є слова лайливі.
Не повинні діти
Слів тих говорити.
Не  сваріться і не бийтесь
Будьте лагідні завжди
І дружіть, і гарно вчіться
Буде шана вам тоді!

2В. А зараз на цій оптимістичній ноті для всіх присутніх звучить жартівлива пісня у виконання  учнів 6 класу

(Звучит пісня  " І  з сиром пироги")

1В. Вас вітає молодша група танцювального колективу "Лілея".

(Танець  "Валь Амелі")

1В. Любов підносить серце над землею
І робить дивовижні чудеса.
Стає людина зовсім інша з нею,
Тоді в її душі живе краса.

2В. Тоді в душі троянда розцвітає,
І співом розливається весна.
Любов людська велику силу має,
Зцілити може й оживить вона.

1В.Стає людина дивна, гарна, інша,
І доброта у серденьку росте.

2В.Душа стає світліша, яскравіша,
А серце — чисте, мудре, золоте.

(Звучить пісня «Карпатський потічок»)

Авторська казка про царівну – жабу на новий лад

 (За сценою чути кукурікання півня. Лунає музика. На царському подвір’ї крадучись з’являється молодший син царя Іван і пояснює глядачам  ситуацію, яка склалася в їхньому царстві.)

Іван. Що в білому світі відбувається? Прямо як в старі добрі часи. Царь-батюшка вирішив насильно  оженити своїх синів. Де це таке бачили?  Ні, братці! Ви як хочете, а я линяю прямо зараз!         

(Тікає зі сцени.)

(По радіо звучать сигнали точного часу і починається зарядка. На сцені з’являються  цар і два сини.)

Цар. А кажуть, що Іван –дурак

Показують на нього так. (Крутить пальцем біля голови)

А він  не так і не жу-жу!

А ви  одружуйтесь, кажу!(Звертається до своїх синів)

Степан. Батьку, та ви від життя відстали. Зараз в моді бути вільним, як той голуб сизокрилий. Та й дівчини на приміті  в мене немає такої, щоб серце завмирало. Так що не скоро дзвони на моєму весіллі дзвеніти будуть!

Цар. Що? Ти  супроти моєї волі? Ось залишу тебе без  спадку, тоді і подивимося, як ти заспіваєш!

Омелько. Батьку! А мені навпаки, Катеринка дуже подобається. Одружуся з нею хоч зараз,  давай мені спадок!

Цар. Бачив я твою Катеринку! Потрібен ти їй, як лаптю шпилька! Тільки грошики наші  їй сняться! Одружу я тебе, непутящого,на іншій ! А ну, діставай нашу піротехніку та й будемо стріляти. В чий двір попадете, там і доля ваша!

(Степан дістає стрілу, стріляє. Попадає за сцену. Чути крик і під  музику з’являється  дівчина привабливої зовнішності, в окулярах ,з папкою під рукою та стрілою в зачісці.)

Цар. О, мій синку, ти не косий

Влучно ти поцілив в коси.

Ти диви яка вона,

Наче пава чарівна.

(Наречена йде забираючи з собою Степана.)

Цар. Ось тобі раз! Ось тобі і два! Ось вони які! Ні тобі доброго дня! Ні тобі до побачення! А гарнюня ж яка! Ой, де ж мої сімнадцять років?

Ну, синку, тепер ти стріляй.  Та дивись  не підведи! Влучно цільсь і попади!

(Стріляє Омелько.  Чути крик і під музику  на сцені з’являється  дівчина зі сковорідкою в руці і стрілою в черевичкові.)

Цар. Оце так снайпер! Ну ти, синок, Молодець!(Син майже плаче і скулить.)

Не скули, а скоріше в РАКС веди! (Хоче впасти , та наречена бере його на руки і виносить.)

Ну синочки ви мої (потирає руки) погуляємо від душі!

Ой, де ж мій меншенький застряв? Ввесь час шукає пригод на свою п’яту точку. Хоча б мізки всі не розгубив, а то дорогу до дому не знайде. Шукай потім вітра в полі. Ох, Іван-Іван!

А стріла то ще одна залишилася! Пульнуть , чи що? Попробувати й  собі  щастячка!  Ех, пульну! І будь, що буде!

(Стріляє. Чути крик зʾявляється цареве «щастя».

Разом танцюють і виходять.

На сцені з різних кінців спинами один до одного виходять кумасі.)

1Кума. (Злякано)Ой, палки-моталки! Чорти тебе тут носять! Чого тобі вдома не сидиться? Доки  всіх брехонь по царству  не збереш спати не ляжеш. Ох і відьма ж ти!

2Кума. (Єхидно посміхається  прикинувшись глухою.) Що кажеш, спєтніца- развєдчиця? Чія б корова мичала,  а ваша б кумасю,  мовчала! Мабуть  уже всі очі видивилася, всі вуха вислухала! А завтра по царству, як радіо, все рознесеш ще й  прибрешеш і дорого за це не візьмеш!

1Кума. Ах тиж, паскуднице! Чи не ти ж перше брехло на селі?

2Кума. Це я брехло? Та я тебе зараз в порошок зітру і на вітер викину!

1Кума. Ну все! Терпець увірвався! (Закочує рукава) Сама напросилася!

(Бʾються між собою. Заморюються. Падають. Переходять до перемирʾя.)

1Кума. Ну у тебе і хватка!

2Кума. А то! Та і ти бачу  фітнес не пропускаєш?

1Кума. Стараюся!

2Кума.Чуєш? А ти часом не бачила, яку  принцесу наш царський синок Степан засватав?

1Кума. Не ту, що на підборах ішла, як корова по городі, в окулярах з папкою під рукою? Мабуть дуже розумна! Тьху, інтелігентна холера!

2Кума. Во-во! А середній  царський синок Омелько, бачила, яку «гору» придивився. Не він її, а вона його на руках носить. А апетит у неї, три товстяки відпочивають! Цар-батюшка возами провізію возить. Скоро самим їсти буде нічого, а він все невісточці  таскає! От старий дурень!

1Кума. І не говори, дурень-дурнем! Зовсім мізки  висохли. Бачила, яку собі засватав на старості? Ця швидко царство по світу пустить і оком не моргне!

2Кума. Один Іван у них  молодець, вчасно втік з цієї божевільні ! Так жалко парубка!

1Кума. Чого так?

2Кума.Та утопився він  на сусідньому болоті!

1Кума. Ой, кумцю, не вигадуй! Він повісився на дикій груші, що серед нашого лісу росте!

2Кума. Кумцю ти брешеш! Кажу, утопився!

1Кума. Повісився!

2Кума. Утопився!

1Кума. Ой,  біда яка! Побіжу царю розповім ! Повісився!

2Кума. Ой, горе-горе. Утопився!

(Обидві вибігають)

(Іван майже вилазить на  сцену.)

Іван. Ой, як я стомився. Сил більше немає. А їсти хочеться, аж кишки марша грають. Хоча б якусь ягідку знайти чи грибочок.

(Бачить грибочок і з’їдає його.)

(Звучить музика. На сцені з’являються лебеді  і танцюють танець старшої танцювальної групи «Лілея». Потім вивозять  царівну –жабу.)

Іван. Мамо дорога! Оце так гриби!

Жаба. Ой , засиділася я в дівках. А так хочеться великого і чистого кохання! Ех!                        (Співає пісню «Біла хмара, чорна хмара».)

Іван. Очам своїм не вірю. Жаба розмовляє, та ще й співає!? Оце гриби так гриби!

Жаба. Сам ти жаба! Я - царівна. Тут моє царство.  Ось прийде мій Іванко, звільнить від відьомських чар. І заживемо ми з ним  у злагоді та любові.

Іван.(Падає до ніг жаби) Невже нарешті я тебе знайшов, кохання моє! Як я можу тебе роз чаклувати?

Жаба. Ти повинен служити мені рівно три роки, три місяці і три дні.  Ні в чому не відмовляти. Тоді і зникнуть відьомські чари.

Іван. Тобі , моє серденько, я готовий служити до кінця своїх днів!

Жаба . Ну, тоді, Іванку,  ти часу не гай.

 Бери  віник в руки   й гарно  підмітай.

Вимий посуд й вікна,  квіти посади.

Борщ зготуй смачненький ,пирога спечи!

Трохи я стомилась відпочити час.

Лебеді – пташата, летимо в палац!

(Лебеді відвозять царівну-жабу, а Іван починає хазяйнувати та співати .Під час співу на задньому фоні сцени проносять таблички «Минуло три  роки», «Минуло три  місяці», «Минуло три дні». Царівна-жаба повертається красунею.)

Жаба. Нарешті  чари  згинули і мене покинули! Іванку, коханий, поїхали до палацу!

Іван. Та з тобою хоч на край світу! З коханою рай і на болоті! Любов вам не тралі-валі!

(Звучить пісня «Любовь вам не трали-вали»  Всі покидають сцену.)

Дитина.

У цей прекрасний день ясний

Приносим вам наші вітання,

Сніжинки  падають з небес

Дарують щастя та кохання.

(Звучить пісня  «Валентинки»)

1У.Любов — чудове почуття, чарівне,
Без нього нам у світі не прожить.
Любов живе в серцях і, диво-дивне,
Не покидає кожного й на мить.

2У.Ми щиро любим тата, маму,
Бабусю, тітку, дядька, дідуся.
Сестричку, брата любимо так само,
Бо це ж родина в кожного уся.

3У.А ще ми друзів любимо сердечно,
Вчимося хлопчики з дівчатками дружить.
В любові сила величезна, безперечно,
А без любові в світі не прожить.

4У.Ми любимо свій край, ліси і луки.
І квіти любимо у вранішній росі.
І сумно стане нам в часи розлуки,
Коли ми десь роз’їдемося всі.

(Звучить пісня «Тільки любов» )

1В. Шановні друзі! Перш ніж попрощатися, ми бажаємо всім, щоб кожен день великого життя був сповнений кохання.

Разом. Дякуємо за увагу! До нових зустрічей!

Авторські      вірші

Я –УКРАЇНКА

Знов сяє сонце на моїй Вкраїні,

Знов пахощі доносяться з степів

І я лечу, я маю вільні крила,

Я – українка й горда, що живу.

У мене є родина й рідна хата.

У мене є земля й цвіт споришу.

Я горда, що Вкраїна моя мати.

Я з нею незалежною росту.

Ми разом з нею нездоланна сила,

Бо хто здолає мамину любов,

Яка дає великі й сильні крила,

Дає надію й віру знов і знов…

Україна моя

Душать груди моїй Україні,

Вишиванці моїй дорогій.

На чоло одягають тернину

Не з калини вінок чарівний.

Душу рвуть, в різні боки терзають.

Заливають гіркими  слізьми,

Та не здасться моя Україна,

Доки любим її я і ти.

Доки вірим у світле майбутнє,

Доки серце у грудях щемить,

Доти буде стояти Вкраїна

І щасливі ми в ній буде мжить!