Пройшла  війна стежками долі
Там,  де тепер  цвітуть сади,
Де хліб  росте на мирнім  полі,
Війна  залишила  сліди.
Вогонь  війни  спалив  чимало
І  юних доль,  і  чистих  мрій.
Лише  надія не  вмирала,
Коли  солдати   йшли  у бій.
Вітчизну  рідну  захищали
Вони  від  хижих ворогів,
Життя  любили та  вмирали
За рідний  дім, за матерів.
І пам'ятник  бійцю-солдату,
Що  височить  в моїм  селі,
Нагадує  травневу  дату -
ДЕНЬ  ПЕРЕМОГИ  в тій  війні.

Йдемо до пам'ятника  Слави на поклін

Фото на пам'ять з учасником  бойових  дій  Холодним І.І.

В шкільному  музеї

Переможці  районного конкурсу 

 "НАЙКРАЩИЙ  ЧИТАЧ" 

НАСІБОВА   ЗЕЙНАБ  І місце  

РАБОТА  ІВАННА   ІІІ місце

ЗУСТРІЧ  З  ВОЇНОМ  АТО

    Сьогодні десятки тисяч патріотів нашої держави знаходяться на Сході країни,на передовій, захищаючи свободу, незалежність та територіальну цілісність України.

   З метою виховання в учнів патріотизму, шанобливого ставлення до рідної країни, гордості за наших захисників у Дніпровокамʾянській філії Ганнівського НВК відбулася зустріч  учнів із земляком, воїном, який бере участь у АТО Ібрагімовим Тіймуром.

   Запрошений  гість не на багато старший за учнів-старшокласників, а вже встиг побувати на війні та зустрітися зі смертю. Це людина сильної волі, міцного характеру, впевнена в собі ,справжній  патріот  України. З глибоким сумом та болем в очах Тіймур  ділився з учнями спогадами, розповідав школярам, що пережив за час, проведений в зоні АТО. Своїм прикладом він показав, що не тільки словами можна любити свою Батьківщину, але і вчинками  доводити  це. Відповідаючи на численні запитання учнів, Тіймур намагався  у доступній формі розповісти школярам про життя на війні, про те, як боронилися і наступали, про допомогу волонтерів, про солдатську єдність, братство, і про все те, що цікавило дітей. Говорили про військові будні зі сльозами на очах, а в залі панувала тиша…

   Тіймур  щиро  подякував  дітям і працівникам школи  за те, що вони морально і матеріально підтримують його і інших воїнів  своїми листами, малюнками, оберегами та продуктами харчування.  Ця підтримка для них  є надзвичайно важливою.

   Щирі слова подяки і шани  пролунали від педагогічного колективу та учнівської молоді.

   Завершилася зустріч фотографією на пам`ять, подарунками для однополчан  та "солодким столом".

Йому

Ще зовсім юний, ще попереду життя,

Та очі не веселі, посивіли скроні

І смутком сповнена його жива душа,

Хіба такої йому зичим долі?

Йому цвісти, радіти, сад садить.

Голубить доньку, матір і дружину.

Йому ще треба стільки у житті зробить,

Дім  збудувати, народити сина.

А він іде де стогонить земля,

І де молитви не почують Божі птахи.

Дивлюсь я в слід і хочу лиш  сказать:

Вернись живим, здоровим, мій солдате!

Авторський вірш  Заїка Л.В.

«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття»

Кожної весни на українську землю приходить велике свято – день народження її геніального сина – Тараса Григоровича Шевченка. Поет залишив нам свої неоціненні духовні надбання – твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам’ятати про генія українського народу.

Книжкова витавка "Кобзареве слово вічне"

Вікторина  "Дорогами Тараса"

Конкурс юного читця "В моїм серці Шевченкове слово"

  СВЯТО  МАМИ І  ВЕСНИ

   Перше слово людини – мама. Її голос – наймилозвучніший. Теплі руки матері – це перше, що відчуває дитина. Ніжні дотики, колискова, ласкаві слова – все це прояви материнської любові, тепла. Мама дала життя, можливість зʾявитися  на цей світ, побачити сонце і небо, пробігтися зеленою травицею. Про це добре знають діти нашої щколи. На передодні  свята 8 березня вони  запросили всіх мам, бабусь, сестричок на свято, яке влаштували всі разом, і дорослі і малі. Діти в ролі квітів дарували найщиріші побажання для найрідніших людей. Веселі ритмічні таночки, пісні та вірші наповнені теплом і любов’ю, власноруч виготовлені квіти, подарували радісний, піднесений настрій, 
нотки весняного  тепла, любові . 

Мій рідний край, моя земля

Дніпропетровщини краса

Цвіте в калиновім суцвітті,

Людей робота тут єдна

І поле хлібом колоситься.

Мій рідний край, моя земля,

Степи й лани дощами вмиті.

Дорожчих вас ніде нема,

Немає в цілім білім світі.

Дніпропетровщина  моя,

Маленька частка  України.

Це - рідний дім, моя сім’я,

Де мене мати народила.

Ми славимо тебе в піснях.

Солдати кров свою пролили,

Щоб вільно дихати могла,

Щоб в небі журавлі летіли.

То ж  процвітай, мій рідний край!

То ж будьте всі живі й здорові!

Дніпропетровщина, ти  знай,

Стоїм в низькім тобі поклоні.

Л.Заїка

З метою розширити та доповнити знання дітей про рідну Дніпропетровщину; сприяти розвитку пізнавального інтересу школярів;  виховувати любов та гордість за рідний край, в нашому закладі відбулася книжкова виставка "Рідній Дніпропетровщині - 85" та  пройшов єдиний урок "Дніпропетровщина моя! Землі ріднішої немає!"

   

Заходи щодо відзначення 

Дня Героїв Небесної Сотні

 З метою формування в учнів розуміння єдності та цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни; вшанувати пам’ять героїв Небесної Сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України,   в Дніпровокамʾянській   філії  Ганнівського НВК було створено  куточок «Небесна Сотня: Герої, які змінили хід історії», проведено єдиний урок 
«А  Сотня відлетіла в небеса»  та  пройшла книжкова  виставка 
«Зима, що нас змінила».

Вдивляюсь в синє небо, в височінь.

Біжать хмарини сонцем оповиті

І кидають на землю свою тінь,

Як спомини про тих, хто не забутий.

Про тих , хто в лютому життя своє віддав,

За нас з тобою і за Україну.

Хто на холодний білий сніг упав,

Та в пам’яті у нашій не загинув.

Минають дні, роки, хай навіть вічність,

Вони стоять у вічному строю.

Небесна Сотня сонцем оповита

На землю нашу кида тінь свою.

Л.В.Заїка